- оглушливий
- [оуглу/шлиевией]
м. (на) -вому/ -в'ім, мн. -в'і
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
оглушливий
Смотреть что такое "оглушливий" в других словарях:
оглушливий — а, е. 1) Який оглушує своїм шумом, гуркотом і т. ін. 2) Який доводить до стану непритомності; запаморочливий (про біль, удар і т. ін.) … Український тлумачний словник
оглушливий — прикметник … Орфографічний словник української мови
оглушливість — вості, ж. Абстр. ім. до оглушливий … Український тлумачний словник
оглушливо — Присл. до оглушливий 1) … Український тлумачний словник
оглушний — а, е. Те саме, що оглушливий … Український тлумачний словник
ревнява — и, ж., розм., рідко. Дуже сильний, оглушливий рев … Український тлумачний словник
стенторовий — Стенторовий: дуже сильний (голос), як у грека Стентора під Троєю, який ніби кричав за п ятдесятьох [III] оглушливий, дуже сильний (голос) [20;IV] … Толковый украинский словарь
голосний — 1) (про голос, звук який сильно звучить, добре чутний), гучний, дзвінкий, звучний, гримкий, зичний; оглушливий, оглушний (який спричиняє біль у вухах); громохкий (сильний і різкий); лункий, ляский, ляскотливий (з відгомоном); заливчастий,… … Словник синонімів української мови
